понедельник, 19 августа 2013 г.

Державний Прапор України як символ миру і добра

http://nms.at.ua/_fr/1/4679386.jpg 


Прапор Руси повіває

Синьо-жовтий, злотом тканий,

А на нім завіт сіяє

Мономахом ще нам даний.

Гей! Єднайтесь рідні діти,

Бо в єдності наша сила -

Єдність може лиш злучити,

Що незгода розлучила...

                                                                                                          М.Рус




Щиро вітаємо вас з Днем Державного Прапора України!


Україна відзначає його в переддень Дня Незалежності, і ці свята нерозривно пов'язані. Під нашим прапором ми мусимо жити і працювати так, щоб нащадки пишалися перемогами та успіхами своїх батьків та дідів, щоб світ знав могутню, процвітаючу державу - Україну. З любов`ю до України, з повагою до минулого нашого народу, ми шануємо символ вільної, демократичної України, сильної й незалежної держави - синьо-жовтий стяг.
Український національно-державний прапор прийшов до серця нашого народу тернистими шляхами буття. Під час історичних звершень він ставав символом боротьби за національні та соціальні права. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса та багатство рідної землі.
Зі святом вас!  Нехай символ України - Державний прапор - осяює наш шлях та надихає до нових успіхів у добрих справах задля розвитку  України!

            У серпні 2004 року президент Леонід Кучма підписав указ про встановлення Дня державного прапора України, який святкуватиметься щорічно 23 серпня. Раніше День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні.


                                                                  
                                                                             У К А З 

                                          ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 

     Про День Державного Прапора України 

        від 07.08.2009  

На вшанування     багатовікової     історії      українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання  поваги   громадян   до   державних символів   України  

п о с т а н о в л я ю:

Установити в Україні День Державного Прапора України, який відзначати щорічно 23 серпня.

Державний Прапор – один з трьох офіційних державних символів, що символізують суверенітет держави. Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Значення синього та жовтого кольорів на прапорі традиційно трактують як поєднання чистого, мирного безхмарного неба, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символу мирної праці і достатку.

Державний Прапор України затверджено Постановою Верховної Ради України від 28 січня 1992 р.


Офіційні документи:

П О С Т А Н О В А  ВЕРХОВНОЇ  РАДИ  УКРАЇНИ Про Державний прапор України

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 19, ст.257)

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

Затвердити Державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої - синього кольору, нижньої - жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Голова Верховної Ради України І.ПЛЮЩ

м. Київ, 28 січня 1992 року
N 2067-XII

Стаття 20 Конституції України

Конституція України
(прийнята 28 червня 1996 р.)

Стаття 20.

Державними символами України є Державний прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. (...)

Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Після провалу в Москві серпневого путчу 1991 року 23 серпня група народних депутатів України внесла блакитно-жовте знамено у сесійну залу Верховної Ради тоді ще УРСР, яке всі депутати зустріли стоячи і тривалими аплодисментами, а наступного дня – 24 серпня, – Верховна Рада проголосила Акт про незалежність України. З цього дня над будинком Верховної Ради замайорів синьо-жовтий прапор. А невдовзі, 1 грудня 1991 року, після всенародного референдуму на політичній карті світу з'явилася нова незалежна, суверенна, соборна держава Україна, якій необхідні були всі атрибути державності: Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Без цього неможливо увійти рівноправним членом у світове співтовариство.
Історія українського національного прапора
Старовинні українські стяги мали трикутну форму, а на рубежі ХІІІ-ХІV ст. з'явилися чотирикутні стяги. Прапор Київського князівства був червоного кольору із золотим тризубом, а корогва Галицько-Волинського князівства – була голубою з золотим левом. Князь Данило Галицький, засновуючи на честь свого сина Лева місто Львів (перша згадка 1256 р.), подарував його жителям герб, на якому зображено золотого лева на синьому тлі. А прапори зазвичай виготовлялися відповідно до кольорів герба тієї чи іншої землі або країни.
Синьо-жовті козацькі знамена зображені на картині "Запорожці пишуть письмо турецькому султану" І.Рєпіна, консультантом якого був відомий історик, археограф та етнограф Д.Яворницький.
У ХVІІІ ст. поширилися стяги з поєднанням жовтого і синього кольорів. У 1717 р. для пошиття прапорів Полтавського козацького полку були закуплені голуба і жовта тканини, а у 1758 р. були розроблені ескізи знамен Лубенського полку: на голубому фоні зображення козака з самопалом на золотому щиті.
Синьо-жовті поєднання отримали логічне оформлення як національні кольори українського народу в Новітні часи (XIX і XX ст.).
Вперше жовто-блакитний прапор із двох горизонтальних смуг приблизно такої ж форми, як тепер, створила Головна Руська рада (Львів), яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше замайорів жовто-блакитний прапор. Започатковану ідею підхопили просвітянські та спортивні організації, зокрема відомі в усьому слов'янському світі "Соколи". Для проведення першого крайового зльоту у Львові (1910 р.) спеціально було виготовлено жовто-блакитний прапор. Відтоді й починається широке використання прапора – спершу на західноукраїнських землях, а згодом і на Лівобережній Україні.
Особливо великого розмаху використання національної символіки набуло під час святкування 100-літнього ювілею від дня народження Т.Г. Шевченка. Жовто-блакитні прапори супроводжували урочистості не лише в Україні (як Правобережній, так і Лівобережній), а й у Москві, Петербурзі, Оренбурзі, Омську, Відні, Празі, Варшаві, Кракові та інших містах.
Наступним поштовхом до поширення національної символіки стала Лютнева революція 1917 р. в Росії, після якої національно-визвольний рух вийшов на новий рівень. 29 березня 1917 року у Києві відбулася масова маніфестація, на якій робітники, солдати, інтелігенція йшли під червоними та жовто-блакитними прапорами. Під такими ж прапорами відбулися багатолюдні мітинги і маніфестації в Харкові, Севастополі та багатьох інших містах України.
18 травня 1917 року в Києві відкрився І Український військовий з'їзд, на який Петроградська делегація прислала синьо-жовтий прапор з написом: "Хай живе національно-територіальна автономія". Влітку 1917 року частина кораблів Чорноморського флоту підняла українські національні прапори, а 22 листопада в Києві під національними і червоними прапорами святкували проголошення Української Народної Республіки.
У березні 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон про Державний прапор республіки, затвердивши блакитно-жовтий прапор символом Української Народної Республіки.
13 листопада 1918 року синьо-жовтий прапор став державним символом і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).
20 березня 1920 р. було затверджено крайовий синьо-жовтий прапор Підкарпатської Русі, яка входила до складу Чехословаччини.
15 березня 1939 р. у м. Хусті Перший Сейм Карпатської України (після розпаду Чехословаччини і анексії Чехії Німеччиною) прийняв державний блакитно-жовтий прапор. Під цим прапором населення Західної України зустрічало Червону Армію у вересні 1939 року.
Державний прапор у радянській Україні.
У період 1917 – першої половини 1919 рр. в Україні синьо-жовтий прапор використовувався більшовиками разом із червоним. Лише з другої половини 1919 року з ідеологічних міркувань прапор УРСР мав червоний колір з абревіатурою назви республіки, облямованою золотою рамкою.
У довоєнні часи Україна майоріла червоним кольором, який був присутній на прапорах, плакатах, вивісках, афішах. Блакитно-жовтий прапор був заборонений. Було навіть заборонене і вилучене із словників слово "блакитний" і замінене російським "голубой – голубий".
У 1949 р. Організація Об'єднаних Націй поставила вимогу замінити прапор УРСР, який на той час нарівні з союзним та білоруським був однаковим – червоного кольору, вони різнилися лише абревіатурою.
21 листопада 1949 року Президія Верховної Ради УРСР ухвалила новий прапор. Він зберігав традиційно червоний колір, затверджений Москвою як обов'язковий для всіх союзних республік, а також мав загальносоюзну емблему – золоті серп і молот з п'ятикутною зіркою. Національні особливості України відображала синя смуга внизу розміром у третину полотнища (невідомо було, що вона символізувала: чи море, чи небо).

Зі святом Вас дорогі співвітчизники!

Комментариев нет:

Отправить комментарий